Дякуємо за невтомну працю і внесок у наближення перемоги!
У найтемніші часи видно найсвітліших людей: історія волонтера Валерія Жовтобрюха і його команди Військові волонтери - люди доброї волі, які самотужки шукають шляхи допомоги для захисників України. Щодня команда Валерія Жовтобрюха збирає і донатить, допомагає і надихає, робить все можливе для нашої перемоги, як і сотні благодійників по Україні, але його історія унікальна.
Народився і виріс Валерій Олексійович у місті Кам’янське. Закінчив університет у Дніпрі, відкрив свою справу. Влітку 2013 року на відпочинку у Франції побачив репортаж як іноземці у складі благодійної групи шукають безвісти зниклих дітей. Започаткував таку ж саму команду «Пошук зниклих дітей» у допомогу поліції в Україні. Група працювала результативно і діти знаходилися живі частіше! Паралельно розвивав свій бізнес, займався спортом, виховував трьох дітей, поки в Україні не оголосили повномасштабне вторгнення.
«Перше що я подумав «чим я можу бути корисним?». Я зрозумів, що нашим військовим потрібний буде захист, укриття. Знайшов бетонні блоки та запропонував військовим. Всім було потрібні блоки для бліндажів, але блокпости – на той момент було, мабуть, найстратегічнішим місцем служби, враховуючи швидкість пересування противника. Ми всі готувались зустріти ворога гідно і знали що у них був план «зайти в Україну з парадом», тому організувати опорні пункти на дорогах – було першочергове завдання і зробили це правильно: з укриттям з бетонних блоків», - згадує Валерій.
Потім бійцям треба було на чомусь варити їсти, тому команда пана Жовтобрюха привезла газові балони, та теплопушки. Більш стратегічні завдання також виконувались завдяки волонтерській команді Валерія Олексійовича: знайшли, викупили та привезли засоби радіоелектронної боротьби «на нуль», FVP-дрони, безпілотні літальні апарати тощо. Людиною, у якій розумові та фізичні здібності на високому рівні, адже окрім волонтерства Валерій Олексійович має науковий ступінь кандидата технічних наук та безліч наукових статей і монограм у сфері машинобудування та металообробки. Є викладачем на кафедрі автомобільного транспорту та транспортних технологій у м.Кременчук. До того ж в останні кілька років захопився плаванням, та буквально перед повномасштабним вторгненням самотужки переплив Босфор з гарним результатом у складі української команди!
Іншими словами «нема нічого неможливого, докладаємо більше зусиль та все неможливе стане можливим – це правило моєї команди, яким користуємось», - коментує Валерій Жовтобрюх.
Команда Валерія ділиться, що щомісяця донатять не тільки у Національну гвардію України. Перераховують власні кошти на фонд «Повернись живим» та інші фонди, постійні щоденні закриття потреб різних бригад ЗСУ починаючи від продуктів харчування і до закупівлі різних технічних засобів. Окремі представники допомагають на місцях влучання ракет: від фізичної роботи з усунення завалів до надання притулку постраждалим тощо. І це все не враховуючи участь у пошуках дітей по області, коли таке трапляється.
Валерію Олексійовичу Жовтобрюху і його команді гвардійці 31 Бригади НГУ висловлюють велику вдячність за підтримку і відкрите серце. Ваше світло видно у найтемніші часи.
Дякуємо за невтомну працю і внесок у наближення перемоги!💛💙
